Все видео
Все видео
Правила поведінки у лісі
Мультфільм про вибухонебезпечні предмети
БЕЗПЕКА НА ВОДІ
План заходів, спрямованих
на запобігання
та протидію булінгу
Шановні батьки, у зв’язку з перебігом останніх подій щодо небезпеки дітей, пов’язаних з інтернетом. А також викраденням дітей в різних куточках України. Де біда прийшла в село Щасливе, на зупинці зникла 7 річна дівчинка, і її знайшли мертвою.
Хочемо надати Вам основні поради:
Приділяйте більше уваги вашим дітям, любіть і піклуйтеся про них.
Якщо немає телефону, купіть дитині простий смарт-годинник,щоб хоч знати про її місце знаходження.
Приділяти більше уваги психологічному стану дитини.
Перевіряти акаунти дитини в соцмережах і групи, до яких вона приєдналася.
Переглядати зміст листування в особистих чатах.
Контролювати відео і фото в гаджетах дітей.
Звертати увагу на коло спілкування дитини
Спостерігати, чи спить дитина вночі, чи не спілкується з кимось в мережі.
Звертати увагу на малюнки дитини.
Спілкуйтеся з ними по-дружньому, будуйте довірчі відносини, спонукайте дитину розповідати Вам про своїх друзів і шкільне життя, ставтеся до дитини з розумінням.
Шановні батьки! Велике прохання переглянути сторінки та чати Ваших дітей (Facebook, Instagram, Viber, TikTok, Like) відслідкувати чи є підписки на небезпечні «групи смерті»:
* Синій кит,
* Море китів,
* Мертві душі,
* Тихий Дон,
* Я у грі,
* Червона сова,
* F 57,
* Ff 33,
* Море дельфінів,
* Біжи або помри,
* 150 зірок,
* Вогняна фея,
* Розбуди мене о 4:20,
* d 28,
* Момо.
Небезпечні челенджі «Прийми 40 таблеток і подивись що буде»!
ЛОКДАУН
поради від психологів
Ми знову опинились у режимі обмежень.
Закриті крамниці і кінотеатри.
Кава - лише на виніс. І провести час з друзями у затишному кафе найближчі кілька тижнів не вийде.
І розважитись шоппінгом (ну окрім продуктових магазинів) теж.
Так, цей локдаун переживається легше, ніж весняний: тривога змінилась роздратуванням.
Але все ж, це неприємно і дискомфортно.
Зібрали для вас в одній інфографіці кілька порад, як пережити цей час.
Бережіть своє здоров'я!
Стартувала акція
«16 днів проти насильства»
(25 листопада – 10 грудня).
Дати початку та завершення акції вибрані не випадково.
Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Коли і хто започаткував кампанію “16 днів”?
25 листопада 1960 року сестри Патріа, Мінерва та Марія Тереза Мірабал, три політичні активістки, які активно виступали проти жорстокості та систематичного насильства диктатора Трухільо в Домініканській Республіці, були забиті до смерті та скинуті зі скелі секретною поліцією. Сестри Мірабал стали символами феміністського опору, і на честь їхньої смерті 25 листопада було оголошено Міжнародним днем ліквідації насильства над жінками в Латинській Америці в 1980 році. Цей міжнародний день був офіційно визнаний Організацією Об’єднаних Націй у 1999 році.
У червні 1991 р. Центр глобального лідерства для жінок (CWGL) разом із учасниками першого Жіночого глобального інституту з питань жінок, насильства та прав людини закликали до проведення глобальної кампанії – 16 днів активізму проти насильства на гендерній основі.
Ця кампанія виступає в ролі стратегії, яка консолідує людей та організації в усьому світі та закликає до запобігання та викорінення насильства щодо жінок і дівчат.
Чому саме 16 днів?
Шістнадцятиденний період акції охоплює такі важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей із інвалідністю;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Попередження суїцидальних проявів
в підлітковому середовищі
Тиждень протидії булінгу під назвою «Розірвати «коло булінгу»
15 травня - Міжнародний день сім’ї. Це свято започаткувала ООН у 1993 році.
Сім’я - основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
Ми починаємо життя у сім’ї, навчаємось, ростемо, отримуємо любов та підтримку, потім створюємо власну сім’ю та передаємо свій досвід наступним поколінням.
Родинні зв’язки, кажуть, найміцніші. Вони переживають розлуку, суперечки та розриви. Дитина, яка росте в сім’ї менше піддається стресам та відчуває себе захищеною.
На жаль, декотрі діти ростуть без сім'ї, або в неналежних умовах. Таким дітям значно важче у житті, оскільки вони не мають прямої підтримки батьків, передусім, моральної. Проте, виростаючи, такі люди прагнуть завести сім'ю та віддають усю любов, яка накопичилась у них в серці вже своїм дітям.
З давніх часів в Україні були прийняті великі сім’ї – по 4-8 дітей. Проте на сьогоднішній день, як правило подружжя схильні мати 1-2 дитини. Також, існує тенденція до пізніх дітей, люди спочатку намагаються «створити сімейне гніздо», а вже потім задумуються про дітей.
В будь-якому випадку, сім’я – це не достаток, а споріднені душі, які відчувають взаємну любов та підтримку.
З Днем сім’ї!!!
Мультфільм «Вальсовий дует»
Анімацію було створено французькою студією Supamonks у 2016 році. У мультфільмі розповідається історія про сестер-сіамських близнючок – Емілі та Елізабет. Через свою особливість дівчата не виходять на вулицю і ні з ким не спілкуються. Єдина їхня розрада – гра на фортепіано.
Якось повз їхній дім проходив молодий скрипаль, він заслухався чудовою мелодією. Дівчата намагалися прогнати хлопця, але він не тільки не пішов, але і почав віртуозно підігрувати їм на скрипці, чудово доповнюючи їхню мелодію.
Подивіться цей мультфільм. Красива анімація покаже вам, наскільки важливо приділяти увагу людям з особливими потребами, оцінювати не їхню зовнішність, а людські якості й таланти.
Мультфільм «Мотузки»
Мультфільм «Мотузки» («Cuerdas») було створено іспанськими аніматором Педро Соліс у 2014 році. Робота була відзначена премією Гойя як кращий короткометражний анімаційний фільм.
У мультфільмі розповідається зворушлива історія про справжню дружбу дівчинки Марії та хлопчика, який страждає на ДЦП і тому не може ні ходити, ні говорити. Їхня дружба на все життя залишить слід у серці Марії та буде спонукати її у дорослому віці обрати професію вчителя.
Ви шукаєте способи посилити почуття самоповаги вашої дитини? Ви хочете гарантій, що вона виросте впевненою й щасливою молодою людиною? Ви почали шукати нові методи виховання, які допоможуть вам досягти цієї заповітної мети? Якщо у вас є дитина або ваша сім’я в очікуванні її народження, і ви хочете знати, як стати хорошими батьками шляхом розвитку у вашого малюка почуття власної гідності, вам варто продовжити читання.
Висока самооцінка дитини: поради батькам
Методи виховання, які ви вибираєте, мають глибокий вплив на особистість дитини. Від того, як ви ставитесь до своєї дитини і як поводитеся з нею, безпосередньо залежить розвиток її особистості. Звісно, як батьки ви завжди намагаєтеся, щоб дитина перебувала в безпеці, була здоровою і щасливою. Також необхідно прагнути робити все, щоб вона відчувала впевненість у собі, своїх силах і можливостях.
Важливо пам'ятати, що кожна дитина – це особистість, не схожа на інших. Те, що добре для одного малюка, може не завжди бути дієвим у випадку з іншим. Якщо ви спробували певний метод виховання, але відчуваєте, що він зовсім не допомагає вашій дитині, краще зробіть паузу і спробуйте інший.
Ось кілька способів, як сформувати в дитини відповідну самооцінку й почуття власної гідності:
1. Будьте «близькими» батьками. Один з найвдаліших способів розвитку високої самооцінки й самоповаги дитини полягає у прояві відчутної любові до неї.
Бути «близькими» батьками означає демонструвати свою любов і вдячність дитині способами, які включають у себе більше, ніж просто слова.
Ви можете подумати, що схвально кивнути головою чи сказати дитині, що ви пишаєтесь нею, цілком достатньо для прояву вашої любові. Звісно, це важливо робити, але вам слід піти набагато далі й виражати свою любов за допомогою обіймів, поцілунків і ласки.
Як це зробити?
Купайте дитину в поцілунках і обіймах.
Завжди знаходьте час для родини.
Зазвичай з віком кількість тілесних контактів з дитиною зменшується. А ви спробуйте зберегти тілесний зв'язок і прихильність до неї. Ця прихильність може виражатись в обіймах, поцілунках у щоку, у тому, як ви укладаєте дитину спати, тримаєте її за руку при ходьбі, кладете їй руку на плече під час перегляду фільму тощо.
2. Будьте чуйними батьками. Допомагаючи дитині розвинути почуття власної гідності й, відповідно, високу самооцінку, будьте чуйними батьками.
Як чуйні батьки, ви повинні дбати про потреби вашої дитини в міру їх виникнення.
Деякі діти мають більш високі емоційні потреби, ніж інші, і вам може бути складно реагувати на них відповідним чином. Іноді батьки ненавмисно роблять зауваження, обсмикують або нехтують дітьми, не враховуючи при цьому їх емоційний стан. Отже будьте більш пильними й уважними до емоційних потреб вашої чутливої дитини.
Як це зробити?
Намагайтесь вислуховувати свою дитину й робити відповідні кроки. Ваша дитина може потребувати більше вашого часу й уваги, що може бути складно у випадку, якщо ви дотримуєтесь активного способу життя. Постарайтеся змінити свій робочий графік.
Для того щоб частіше проводити час з дитиною, попросіть рідних допомогти вам з домашніми справами.
3. Будьте впевненими в собі. Пам'ятайте про те, що ви кумир і приклад для вашої дитини, тому намагайтеся самі дотримуватись того, чого ви хочете її навчити.
Ваша дитина поступово навчиться впевненості в собі, спостерігаючи за вашою поведінкою. Ви можете ефективно продемонструвати їй, як зберігати впевненість незалежно від складності завдання.
Поясніть дитині тонку межу між упевненістю й надмірною самовпевненістю.
Як це зробити?
Проявляйте впевненість у собі при повсякденному спілкуванні з іншими людьми, особливо у присутності дитини.
4. Станьте позитивним відображенням для дитини. Усе, у що вірить ваша дитина, спочатку приходить до неї від вас.
Як батьки ви будете точним відображенням вашої дитини (її «дзеркалом»), – тим, від кого вона дуже багато чого дізнається про себе. Почуття дитини, а також ваша реакція й розуміння того, що вона робить, вплинуть на її бачення себе.
Подбайте, щоби постійно проявляти позитивну реакцію на все, що дитина робить, а також на ті особливості, які вона повинна змінити або покращити. Багато в чому методи дисциплінування дитини вдома й обмеження, які ви встановлюєте для неї, є одним зі шляхів запровадження дзеркального методу виховання.
Як це зробити?
Порозмовляйте з вашою дитиною про те, що вона робить чи не робить. Якщо ви не схвалюєте її вчинок, повідомте їй про це. Якщо дії дитини змушують вас бути безмежно щасливими й пишатись нею, обов'язково скажіть їй про це та обов’язково похваліть дитину у присутності інших людей. Дайте їй знати, якщо вважаєте, що вона діяла надто емоційно, а в тій ситуації слід було бути більш поміркованою та стриманою. Якщо вона стала занадто тихою і припинила ділитися з вами, першими вийдіть на контакт з нею.
Дитині важливо навчитись розрізняти ситуації, коли вона може бути задоволена собою й не захоплюватись надмірним самоїдством. Поясніть дитині, що хоча вона й не може відразу досягти досконалості в усьому (власне, і не повинна), важливо намагатися з усіх сил. І, нарешті, переконайте дитину, що в будь-якому випадку ви завжди будете любити її такою, якою вона є, для цього їй зовсім не обов'язково досягати максимальних висот.
5. Поставте дитину у пріоритет. Вам як батькам треба піклуватися про мільйони різних речей, але емоційні потреби дитини завжди повинні бути у вас у пріоритеті.
Коли ви перебуваєте разом з дитиною, подбайте про те, щоб вона отримувала вашу найпильнішу увагу. Звичайно, ви часто буваєте зайнятими й безліч справ вимагає вашого часу. У такому випадку більш ретельно плануйте свій розпорядок дня й коригуйте розклад.
Скажіть дитині, що навіть коли вас немає поруч з нею фізично, ви завжди думаєте про неї. Це дасть їй відчуття, що її люблять, і з часом дитина зрозуміє й оцінить всі ті зобов'язання, які ви несете на своїх плечах.
Як це зробити?
Коли ви з дитиною, відставте вбік усі справи.
Знайдіть час для сімейних обідів.
Один день на тиждень повністю присвятіть заняттям з дитиною.
Самооцінка вашої дитини багато в чому залежить від того, як ви до неї ставитесь і як ви вчите її дивитись в обличчя навколишнього світу. Розкажіть дитині, як важливо вірити в себе. Постійно повторюйте, що ви завжди готові допомогти їй, зрозуміти, любити й підтримувати її безмежно. Цих п'яти простих порад цілком достатньо, щоби творити дива з особистістю вашої дитини і зробити її більш упевненою в собі.
Мультфільми про самооцінку
Вправи для діточок для зняття напруги
Вправа «Бурулька» («Морозиво»)
Мета: управління станом мʼязового напруження і розслаблення. Встаньте, закрийте очі, підніміть руки вгору. Уявіть, що ви – бурулька або морозиво. Напружте всі мʼязи вашого тіла. Запамʼятайте ці відчуття. Замріть в цій позі на 1-2 хвилини. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла ви починаєте повільно танути, розслабляючи поступово кисті рук, потім мʼязи плечей, шиї, корпусу, ніг і т. д. Запамʼятайте відчуття стан розслаблення.
Вправа «Повітряна куля»
Мета: управління станом мʼязового напруження і розслаблення.
Встаньте, закрийте очі, підніміть руки вгору, наберіть повітря. Уявіть, що ви –велика повітряна куля, наповнена повітрям. Постійте в такій позі 1-2 хвилини, напружуючи всі мʼязи тіла. Потім уявіть собі, що в кулі зʼявився невеликий отвір. Повільно починайте випускати повітря, одночасно розслабляючи мʼязи тіла: кисті рук, потім мʼязи плечей, шиї, корпусу, ніг і т. д. Запамʼятайте відчуття в стані розслаблення.
«Малюємо емоції пальцями»
Мета: вираз усвідомлення свого емоційного стану.
Дитині пропонується намалювати свої емоції пальцями. Для цього необхідно використовувати баночки з нетоксичною фарбою. Можна намалювати свій настрій за допомогою пальців.
В даному випадку неважливо, сюжетних чи буде малюнок. Може бути, діти намалюють якісь плями, дайте їм можливість спробувати виразити себе, свої емоції на аркуші паперу.
Смотреть всем вместе:
10 мультфильмов
об особенных людях.
Анимация с глубоким смыслом, которая научит детей толерантности.
Как объяснить ребенку, почему некоторые дети не могут бегать или говорить? Как донести мысль о том, что важно для людей с особенными потребностями? Как дать понять, что они чувствуют и каким видят мир? Поднять тему инклюзии в процессе воспитания детей вам будет проще, если вместе с ними вы посмотрите следующие мультфильмы.
La petite casserole d`Anatole/Маленькая кастрюлька Анатолия https://youtu.be/jHol1kQM3DY
Французские мультипликаторы создали короткометражку, которая при помощи метафоры — кастрюльки, — поможет даже самым маленьким детям понять, кто такие люди с особенными потребностями и почему быть особенным — нормально.
Out of Sight/Вне зрения https://youtu.be/4qCbiCxBd2M
Мультфильм, созданный в стиле анимэ, показывает, что чувствуют слепые люди. В короткометражке намеренно усилен звук с целью продемонстрировать тот факт, что слепые люди слышат намного четче, чем зрячие. А еще дети узнают о помощниках особенных людей — волшебной палочке и собаке-поводыре.
Scarlett/Скарлетт https://youtu.be/JOWiPx5VRUU
В центре сюжета девочка по имени Скарлетт, у которой диагностировали саркому Юинга (рак костей). Чтобы спасти ей жизнь, врачам пришлось ампутировать голень, и теперь Скарлетт вынуждена носить протез. Из-за этого она чувствует себя ненужной и одинокой, а еще она не может танцевать. Но однажды мама, которая верит в свою дочь, снова надевает на Скарлетт бальное платье и малышка преображается. Она становится той самой веселой девчонкой, с которой интересно дружить и играть.
Про Диму https://youtu.be/Nx4iFNfjqN0
Сценарий мультфильма был написан на основе одноименной книги Натальи Ремиш, автора проекта «Детям о важном». Анимационная лента рассказывает о встрече девочки Миры и мальчика Димы. Он плохо ходит и почти не говорит, но любопытство Миры и добрые советы ее мамы становятся началом настоящей дружбы. Девочке предстоит понять, что играм и симпатии диагнозы не помеха, и можно делить радость общения с теми, кто от тебя отличается.
Tamara/Тамара https://youtu.be/6eQllI3C4WI
Это трогательная история о глухонемой девочке по имени Тамара. Она обожает танцевать и мечтает стать балериной. Несмотря на глухоту, у нее прекрасная пластика и чувство ритма. Возможно, однажды мечта Тамары осуществится, ведь ее очень поддерживает мама. Просмотрев короткометражку, вам будет проще объяснить детям, насколько особенным людям важна ваша поддержка.
Overcomer/Преодолевшая https://youtu.be/V6ui161NyTg
Данную короткометражную ленту создала мультипликатор Ханна Спенглер. Ее фильм за год набрал в YouTube более 3 млн просмотров, а все потому, что Ханна затронула очень важную для подростков тему — внутреннего одиночества и депрессии. Как преодолеть столь тяжелое состояние и вновь поверить в себя? Ответы даст лента Ханны.
Waltz Duet/Вальсовый дуэт https://youtu.be/jYu2kY2vcjA
В этой ленте замечательно все — и идея, и сценарий, и 3D-анимация, и музыка. Короткометражка рассказывает о сестрах-сиамских близнецах — Эмили и Элизабет. Они сторонятся людей, не выходят на улицу и ни с кем не общаются. Единственная радость — это игра на пианино. Но однажды молодой скрипач, проходивший мимо их дома, слышит потрясающую мелодию. Сестры, боясь осуждения, пытаются прогнать его, но юноша не уходит. Наоборот, начинает подыгрывать на скрипке. Мультик демонстрирует, как важно уделять внимание особенным людям, общаться с ними и дружить.
Cuerdas/Струны https://youtu.be/X5ien7LsImw
Этот 11-минутный фильм испанского мультипликатора Педро Солиса в 2016 году удостоился премии Гойя. Солис посвятил его своим детям — дочери Алехандре и сыну Николасу. Вы увидите, насколько сильно и к лучшему изменилась жизнь девочки Марии, когда она познакомилась с особенным мальчиком, у которого диагностировали ДЦП. Посмотреть ленту в хорошем качестве вы сможете на Vimeo.
Le secret de Maël/Секрет Маэла https://youtu.be/d2sECQDAZG4
Людей, страдающих синдромом Ангельмана, часто принимают за чудаков, которые улыбаются по поводу и без. На самом деле эти люди просто не могут контролировать свою мимику и движения рук, — непроизвольные и хаотичные. Мультфильм поможет детям понять, как следует реагировать, если вдруг вы познакомитесь с человеком с синдромом Ангельмана.
Mon petit frère de la lune/Мой братик с Луны https://youtu.be/yGl4uAtVNl0
Автором этого мультфильма является француз Фредерик Филибер. Его сын — аутист, и именно он вдохновил Фредерика на создание короткометражной ленты, в которой рассказчиком выступает сестра особенного мальчика. Она рассказывает о его жизни и о том, каким он видит окружающий мир: «Он словно не видит и не слышит меня, он смотрит в небо… Если бы я была волшебницей, я бы заколдовала его, чтобы ему больше нравилось быть с нами, чем на Луне». Сестра придумала особенный язык, чтобы общаться с братом-аутистом и уверяет всех, что с ним все в порядке, просто он «с Луны».
11 фильм
Радио — прозвище умственно отсталого темнокожего паренька Джеймса, который едва умеет читать и писать. В своём городке он постоянно подвергался насмешкам, до тех пор, пока не встретился с тренером местной футбольной команды Джонсом, который начал помогать пареньку. С его помощью Джеймс овладел грамотой и получил работу в команде, выполняя функции руководителя группы поддержки, помощника тренера и менеджера. Фильм основан на реальных событиях.
https://bogmedia.org/videos/9843/radio-radio-2003-nehristianskiy/
https://www.youtube.com/watch?v=jHol1kQM3DY
Поради щодо розмов з дітьми про коронавірус.
Діти неминуче підхоплять тривоги і переживання дорослих вдома чи в школі. Важливим є розуміння того, чи можуть вони вільно звернутись до вас стосовно своїх власних переживань та тривог. Відповідайте на запитання. Не бійтеся говорити з дітьми про коронавірус. Зважаючи на постійне зображення цього в медіа та зростаючу кількість людей, які носять маски, не дивно, що діти це помічають та цікавляться. Можливість відповісти на їх запитання у чесній та зрозумілій формі може допомогти зменшити будь-яку тривогу, яку вони можуть переживати.
Ви можете зробити це, дотримуючись наступних рекомендацій: говоріть з дітьми про коронавірус у спокійній манері запитайте, що вони вже знають про вірус для того, щоб ви могли спростувати будь-які неправильні уявлення щодо цьго питання дайте їм знати, що відчувати тривогу в новій та стресовій ситуації - нормально дайте дітям відчуття контролю через пояснення речей, які вони можуть зробити, щоб бути в безпеці (напр. регулярно мити руки, тримати дистанцію від людей, які кашляють або чхають) не перевантажуйте їх неважливою інформацією (напр. статистика смертності), так як це може підвищити їх тривогу запевніть дітей, що коронавірус є менш поширеним та перебігає в легшій формі у дітей, порівняно з дорослими забезпечте контакт з людьми, за яких вони можуть переживати (напр. телефонні розмови з дідусями та бабусями), щоб запевнити дітей, що з ними все в порядку. Говоріть з дітьми про почуття Поясніть своїй дитині, що переживати через можливість захворіти - нормально. Вислуховуйте турботи своєї дитини та запевняйте її, що вона завжди може звернутись до вас по допомогу. Важливо демонструвати дитині прклад спокійного реагування під час обговорення з нею теми коронавірусу, не маніфестувасти власні тривого з приводу цього. Діти будуть шукати у вас підказки щодо того, як правильно реагувати та справлятись зі своїми переживаннями, тому важливо зберігати спокій та розібратись з тим, що вас самих тривожить перед тим, як підіймати цю тему з дітьми. Обмежуйте доступ до медіа-ресурсів Важливо слідкувати за доступом дітей до медіа-джерел, які інформують про коронавірус, так як частий перегляд таких новин може призветси до зростання рівня їхніх страхів та тривоги. Намагайтесь бути поряд, коли ваші діти дивляться, слухають або читають новини для того, щоб ви могли відповісти на будь-які питання.
Анти-паніка:
Поради психолога
на час карантину
Хвилюватися — нормально
Реакції, що ми бачимо зараз у суспільстві — дуже закономірні, адже коли є загроза життю, про яку застерігають у всьому світі — це не може не викликати реакцій. Такий психологічний тиск ніби “вмикає” наш рептилоїдний мозок (амигдаливидне тіло — ділянка головного мозку, що відповідає за реакцію на виживання) і організм людини переходить у стан “бий або втікай”.
Запасання продуктами, надмірна роздратованість, страх перед невідомим — це все наслідок проживання стресу та кризової ситуації. Відчувати страх та паніку в цій ситуації — нормально, оскільки це нормальна реакція на ненормальні події.
«Острівки безпеки»
Якщо ж взяти до уваги той факт, що ми не знаємо, коли точно закінчиться пандемія, то мусимо адаптуватися та вчимося зберігати спокій. Тому я пропоную декілька практик, котрі здатні повернути нас до власних “острівків безпеки”, що допоможуть пережити цю кризу.
Кожен з нас має позитивний досвід, який зміг сформувати в кожного з нас так звані “острівки безпеки” — це ресурси, за допомогою яких ми здатні впоратись із досить складними ситуаціями. Як віднайти ці ресурси у собі? Спробуйте пригадати ті позитивні моменти, коли вам вдалось впоратись з труднощами. Спробуйте пригадати тих людей, котрі були поруч із вами та допомогли пережити стресс. Якщо їх зараз уявити поруч із вами, то щоб вони сказали вам? Як підтримали би вас?
Вправи для тренування спокою
Якщо ж у вашому житті трапилось так, що такого позитивного досвіду було недостатньо, то варто створювати нові острівки безпеки, будувати внутрішній “Стоунхендж” всередині самого себе саме тепер. Що ж можна робити? Формуйте свою “радість та задоволення” щодня, використовуючи дуже прості та доступні речі.
Дихання та м’язова релаксація
Глибоке дихання та усунення м’язевого напруження допомагають організму припинити виділяти гормон стресу та почати розслаблятися. Проста вправа на кшталт “Глибокий вдих (рахуйте: 1-2-3), затримка дихання\напруження м’язів (1-2-3), глибокий видих (1-2-3), не дихаємо\розслабляємось (1-2-3)”. Виконуйте цю вправу протягом декількох хвилин і ви помітите зміни свого емоційного стану.
Фокус на позитиві
Наш мозок, з одного боку, — геніальна машина, а з іншого — дуже «лінива» система. Дуже-дуже. І якою інформацією ми будемо його наповнювати — так ми будемо себе почувати. Спробуйте використовувати “щоденник позитивних дій” — щовечора називайте собі (або в колі сім`ї за вечерею) 10 позитивних речей, з якими ви зустрілись протягом дня. Вони можуть бути мінімальними, але вони повинні бути (навіть смішний кіт, якого ви побачили по дорозі на роботу — теж буде позитивною подією). Тобто ми вчимо мозок думати позитивно та фокусуватись на доброму.
Достатній сон
Добрий сон ще ніколи нікому не завадив. Намагайтесь лягати спати рано та уникайте дивитися на екрани (телевізор, телефони, ноутбуки) перед сном.
Свіже повітря
Гуляйте, пийте каву\чай на вулиці. Оберіть для себе “персональний затишок”, де ви б змогли спокійно, протягом 15 хвилин попити каву та не думати ні про що.
Ритуали
Дотримуйтесь ритуалів та важливих для вас моментів. Вранішня кава, молитва, зустріч із подругами — це все те, що здатне повернути нас до життя та сказати, самому собі: “Не все так погано!”
Ні ви, ні я — ніхто з нас не може контролювати те, що може далі підкинути нам життя. Але ми здатні справлятися із ситуаціями у здоровий спосіб, отримуючи досвід та віру у себе!
8 мультиків, які чудово мотивують
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=243207443712371&id=100040693510560